Суд ухвалив вирок за шахрайські дії

Колегією Корабельного районного суду міста Миколаєва розглянуто кримінальне провадження за обвинуваченням гр. П. у вчиненні кримінальних правопорушень, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 190 КК України.

Судом було встановлено, що обвинувачений 31.01.2017 близько 22 год. 55 хв., знаходячись у тамбурі потерпілої 1, маючи намір на заволодіння чужим майном шляхом обману, під вимушеним приводом щодо непритягнення онука потерпілої 1 до кримінальної відповідальності, заволодів грошовими коштами останньої в розмірі 3 400 доларів США та 6 000 гривень, з викраденим майном з місця скоєння кримінального правопорушення зник.

Він же, повторно, 01.02.2017 близько 23 год. 00 хв., знаходячись біля під’їзду будинку по проспекту Миру, маючи намір на заволодіння чужим майном шляхом обману, під вимушеним приводом щодо непритягнення сина потерпілої 2 до кримінальної відповідальності, заволодів грошовими коштами останньої в розмірі 20 000 доларів США, з викраденим майном з місця скоєння кримінального правопорушення зник.

Крім того,обвинувачений, повторно, 07.02.2017 близько 01 год. 20 хв., знаходячись біля під’їзду будинку по вулиці Театральній, маючи намір на заволодіння чужим майном шляхом обману, під вимушеним приводом щодо непритягнення близького родича потерпілої 3 до кримінальної відповідальності, намагався заволодіти грошовими коштами останньої в розмірі 10 000 гривень, проте не виконав усіх необхідних дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, не зміг закінчити злочин з причин, які не залежали від його волі, оскільки його протиправні дії  були припинені працівниками поліції.

У судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчинені кримінальних правопорушень не визнав.

Оцінивши досліджені докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про доведеність вини обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, а саме у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненого повторно; за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 190 КК України - у незакінченому замаху на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, не доведеного до кінця з причин, що не залежали від його волі; за ч. 4 ст. 190 КК України - у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненого повторно, в особливо великих розмірах.

При призначенні покарання, суд врахував, що обвинуваченим вчинено злочини середньої тяжкості (ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України) та особливо тяжкий злочин (ч. 4 ст. 190 КК України), особу обвинуваченого, який раніше судимий за вчинення тяжкого корисливого злочину, судимість за попередній злочин не знята та не погашена у встановленому Законом порядку,  інкриміновані злочини вчинив через незначний термін після звільнення з місць позбавлення волі (6 місяців), до затримання офіційно не працював, має хронічні захворювання - гостре пошкодження нирок 2 стадія, гепатит В, С, неодружений, має на утриманні неповнолітню дитину,  характеризується за місцем мешкання та за місцем попереднього ув'язнення  в цілому добре,  на обліку у лікаря психіатра не перебуває, знаходиться на диспансерному обліку в КУ «Обласний клінічний наркологічний диспансер Запорізької обласної ради» з березня 2012 року з діагнозом «Психічні та поведінкові розлади внаслідок поєднаного вживання опіатів, каннабіноїдів, синдром залежності»; відсутність обставин, що пом’якшують покарання, наявність обставини, що обтяжує покарання - вчинення злочину щодо потерпілих, які є особами похилого віку.

З урахуванням викладеного, а також враховуючи поведінку обвинуваченого після вчинення злочину - який своєї протиправної поведінки не усвідомив; думку потерпілих, які наполягали на  позбавленні обвинуваченого волі на максимальний термін, передбачений ч.4 ст.190 КК України, на підставі всебічного врахування фактичних обставин справи в їх сукупності, для досягнення цілей покарання, суд вирішив, що виправлення обвинуваченого можливе тільки при призначенні покарання, пов'язаного з  ізоляцією від суспільства, у вигляді позбавлення волі на тривалий термін з конфіскацією майна, вважаючи саме таке покарання  необхідним і достатнім для досягнення мети покарання.  

Відповідно до вироку суду, гр. П. визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених  ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 190 КК України, йому призначено покарання:

      за ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 190 КК України - 2 роки позбавлення волі;

      за ч. 2 ст. 190 КК України - 3 роки позбавлення волі;

      за ч. 4 ст. 190 КК України - 11 років позбавлення волі з конфіскацією усього особисто належного йому майна в дохід держави.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів остаточне покарання визначено шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді 11 років позбавлення волі з конфіскацією усього особисто належного йому майна в дохід держави.

Крім того, суд ухвалив стягнути з обвинуваченого на користь потерпілої 1 матеріальну шкоду в розмірі 98 208,00 грн. та моральну шкоду в розмірі 30 000,00 грн.; на користь потерпілої 2 матеріальну шкоду в розмірі 541 600,00 грн. та моральну шкоду в розмірі 50 000,00 грн.

Повний текст рішення в ЄДРСР справа № 488/1377/17

Прес-секретар

Корабельного районного суду

м. Миколаєва