Хто потерпає від “судової реформи”?

Згідно із затвердженим штатним розписом Корабельного районного суду м. Миколаєва штатна чисельність суддів складає 10 посад, при тому що відправляють правосуддя лише шість; двоє суддів є неповноважними у звʼязку із закінченням пʼятирічного строку, на який їх призначено, ще дві посади – вакантні вже більше двох років.

З кінця травня 2018 року і до 01 лютого 2019 р. фактично відправляли правосуддя лише пʼять суддів.

Природно, що наслідком такого кадрового дефіциту стає хронічне збільшення навантаження на суддів, які фактично відправляють правосуддя.

Так, у 2018 році на розгляд суддів Корабельного районного суду м. Миколаєва надійшло майже 6,5 тисяч справ і матеріалів, а з урахуванням залишків перебувало в провадженні – більше 7,5 тисяч. Протягом 2018 р. суддями було розглянуто 6 530 справ і матеріалів.

Вже у І кварталі 2019 року на розгляд суддів надійшло 1 560 справ і матеріалів, що майже на 300 справ більше, ніж у І кварталі 2018 року.

Протягом І кварталу 2019 р. суддями Корабельного районного суду м. Миколаєва розглянуто 1 175 справ і матеріалів, що також більше, ніж у 2018 році, на 172 справи.

Найбільшу кількість справ і матеріалів склали справи і матеріали кримінального судочинства, яких у І кварталі 2019 року надійшло майже 650 (у І кварталі 2018 р. ця цифра склала лише 251), з яких близько 550 становили клопотання органів досудового розслідування, заяви та скарги громадян на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування.

У порівнянні з аналогічним періодом минулого року це на 365 клопотань більше, ніж у І кварталі 2018 року.

Слід зазначити, що значної кількості клопотань, які надходять від органів досудового розслідування, і, зокрема, клопотань про призначення експертиз (у тому числі і судово-медичних експертиз померлих осіб) можна б було уникнути, якби законодавчий орган розглянув і вніс відповідні зміни до Кримінального процесуального кодексу України (далі — КПК України). Як відомо, з 15 березня 2018 року діють новації, доцільність введення яких складно обґрунтувати і відповідно до яких експертизи в межах кримінальних проваджень, у тому числі судово-медичні, призначаються не слідчим, а за ухвалою слідчого судді чи суду. Такий стан речей відчутно гальмує роботу органів досудового розслідування та призводить до невиправданого навантаження на суди, змушуючи ухвалювати рішення у справах, де з самого початку немає жодного спору. Можемо ствердно констатувати, що практичний досвід застосування цих положень КПК створив чисельні проблеми насамперед для пересічних громадян.

Крім того, змін потребує також положення ч.2 ст.31 КПК України щодо порядку визначення складу суду для розгляду кримінальних проваджень про злочини, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше 10 років. Необхідність змін повʼязана із тим, що у судах першої інстанції, і, зокрема, в Корабельному районному суді м. Миколаєва, накопичилася велика кількість справ, розгляд яких здійснюють колегії у складі трьох професійних суддів, натомість сформувати необхідну кількість колегій із такого «усіченого» штату суду (з шести суддів) неабияк складно.

Так, згідно зі статистичними даними у 2018 році в провадженні Корабельного районного суду м. Миколаєва перебувало 25 кримінальних проваджень, які розглядалися колегіально, з них надійшло у 2018 році 7 кримінальних проваджень.

На сьогодні в Корабельному районному суду м.Миколаєва перебуває вже 26 кримінальних справ, які розглядаються колегією суддів, з них надійшли у 2019 році – 10.

Внаслідок кадрового дефіциту почастішали випадки зміни складу колегій суддів, які переважно викликані звільненням суддів у відставку та закінченням строку повноважень на посаді судді.

Зазвичай, наслідком зміни хоча б одного судді у складі колегії є необхідність судового розгляду справи з самого початку, що неминуче призводить до порушення процесуальних строків розгляду судових справ.

Наприклад, у 9 кримінальних провадженнях з 26, які в Корабельному районному суді м. Миколаєва розглядаються колегією суддів, декілька разів з різних причин змінювався склад колегії суддів. У деяких кримінальних провадженнях склад суду змінювався 3, 4 і навіть 5 разів.

Поряд із згаданим, до причин тривалості судових розглядів належать і неприбуття учасників провадження (свідків, потерпілих, захисників, а подекуди – і прокурорів); невиконання процесуальних рішень про примусовий привод учасників кримінального провадження; складність кримінальних проваджень (зі значною кількістю епізодів кримінальних правопорушень); тривале проведення експертиз.

На жаль, зволікання із призначенням суддів на вакантні посади, а також тих суддів, строк повноважень яких на посаді закінчився, призводить до неможливості розгляду кримінальних проваджень упродовж розумних строків.

Як шлях для вирішення даної ситуації колектив суддів Корабельного районного суду м.Миколаєва вбачає знову ж таки необхідність внесення змін до КПК України. З цього приводу навіть розроблений законопроект «Про внесення змін до статті 31 Кримінального процесуального кодексу України (щодо удосконалення механізму здійснення кримінального провадження в суді першої інстанції)», однак депутатським корпусом він досі не розглянутий. Суть змін, передбачених даним проектом закону, полягає в можливості розгляду кримінальних проваджень в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років колегіально судом у складі трьох професійних суддів лише за клопотанням обвинуваченого. До речі, до набрання чинності КПК України 2012 р. кримінальні справи такої категорії судді розглядали одноособово, і лише за клопотанням підсудного – колегією суддів.

Отже, внесення таких змін необхідно також і для дотримання вимог ст. 28 КПК України щодо розумності строків розгляду справ, а також положень п. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував на часті порушення Україною розумних строків кримінального провадження. При чому, в цьому разі найбільше потерпають ті особи, які утримуються під вартою. Станом на 15 квітня 2019 р. з 323 кримінальних проваджень, які перебувають в провадженні Корабельного районного суду м.Миколаєва, 78 осіб тримаються під вартою.

Принагідно слід зазначити, що кадровий голод торкнувся не лише Корабельного районного суду м.Миколаєва, а й інших судів міста Миколаєва, Миколаївської області та України в цілому. Ця проблема набула вже настільки глобального характеру, що крок за кроком починає руйнувати правову систему держави.

У звʼязку із тим, що внаслідок звільнення суддів або припинення повноважень, суди не можуть в повній мірі здійснювати правосуддя, останні звертаються із відповідними поданнями до апеляційних судів для вирішення питання щодо направлення матеріалів кримінальних проваджень на розгляд до іншого суду. Станом на 15 квітня 2019 р. в провадженні Корабельного районного суду м.Миколаєва перебуває 16 (!) кримінальних проваджень, які надійшли з Миколаївського апеляційного суду після зміни підсудності (тобто 16 кримінальних справ, які за нормальних умов мали би розглядати інші суди міста та області). З цієї кількості кримінальних проваджень 6 надійшли тільки за 3, 5 місяці 2019 року.

У порівнянні з минулим 2018 роком аналогічна кількість проваджень надійшла протягом всього року. І як вже зазначалося раніше, судовий розгляд по всіх цих справах розпочинається з початку.

Як бачимо, наслідки «судової реформи» стають все відчутнішими вже не тільки і не стільки для суддів, а власне для громадян, які звертаються до суду або так чи інакше стикаються із правоохоронною системою (рівною мірою як для обвинувачених, так і для потерпілих).

Відсутність концептуально виважених підходів до реформування судової системи, огульне звинувачення суддів у всіх негараздах в державі поступово призвело до нечуваного раніше кадрового колапсу в судовій системі, що, ясна річ, потягло порушення права громадян на доступ до суду і на розгляд справи впродовж розумних строків.

Як згадувалося вище, найбільш гострою є ситуація з особами, які тримаються під вартою, оскільки тривале знаходження в слідчому ізоляторі без вироку суду фактично перетворюється на відбування особою покарання без вироку, що відверто порушує ще й принцип презумпції невинуватості.

Найгіршим є те, що надмірне навантаження призводить до тяганини, наслідком якої стає вкрай неефективне витрачання як трудових ресурсів суддів і працівників апарату суду, так і фінансових ресурсів держави (кажучи простіше, коштів платників податків на повторні виклики учасників процесу (поштові витрати), доставку обвинувачених із слідчого ізолятору, (кошти на пальне) тощо), що в умовах достатньо складної економічної ситуації в країні взагалі є неприпустимим.

На жаль, та критична ситуація, яка склалася, у разі її замовчування та затягування оперативного вирішення, тільки погіршуватиметься, що, остаточно знівелює право громадянина на доступ до правосуддя.