ВЕБІНАР НА ТЕМУ: «ЦИВІЛЬНИЙ ПРОЦЕС В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАН» ЛЕКТОР: ДМИТРО ЛУСПЕНИК

Сімнадцятого червня 2022 року у м. Києві, Секретар Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, секретар Пленуму Верховного Суду, кандидат юридичних наук, доцент кафедри цивільного процесу Дмитро Луспеник провів вебінар на тему: «Цивільний процес в умовах воєнного стану» для юристів та адвокатів, які задіяні у наданні безоплатної правової допомоги, а також працівників апаратів судів, які організовують та здійснюють судовий процес у судах під час активних бойових дій на території України.

На підставі статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», повноваження судів не можуть бути припинені, а частина другої статті 26 зазначеного Закону передбачає, що скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. Тому під час лекції було вироблено алгоритм дій «Як суди повинні діяти під час воєнного стану» та з’ясовані наступні питання:

«Відповідність цивільного процесуального кодексу умовам воєнного стану». Лектором зазначено, що законодавцем не внесено особливих змін з 2014 року до Цивільно процесуального кодексу стосовно відправлення правосуддя в умовах воєнного стану, але суди повинні вміти пристосовувати чинні процесуальні норми для дієвого здійснення правосуддя в умовах воєнного стану. При цьому не порушувати вимоги ст. 6 Конвенції щодо справедливого суду, а скорочення чи прискорення будь-яких форми судочинства в умовах воєнного стану заборонено.

«Дистанційна форма правосуддя». Дистанційна форма правосуддя не передбачена чинним законодавством. Відповідно до ч. 7 ст. 11 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», учасники судового процесу можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, за умови винесенню суддею відповідної ухвали. Це є доволі розповсюдженою практикою у судах під час воєнного часу, з метою збереження життя та здоров’я учасників судового процесу.

«Зміна територіальної підсудності». Верховна Рада України 03.03.2022 року внесла зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни підсудності судів. У новій редакції частини сьомої статті 147 цього Закону передбачено можливість забезпечення належного функціонування судової влади у випадку виникнення надзвичайних обставин. Зокрема, у разі неможливості здійснення судом правосуддя може бути змінено територіальну підсудність судових справ, що розглядаються в такому суді. Рішення про зміну підсудності ухвалюється Вищою радою правосуддя за поданням Голови Верховного Суду, а у разі неможливості здійснення Вищою радою правосуддя своїх повноважень - за розпорядженням Голови Верховного Суду. Для того, щоб громадянину дізнатись до якого суду звертатись за захистом своїх справ та законних інтересів, він може скористатись інтерактивними мапами, що періодично публікуються на сайті Верховного Суду України.

«ЦПК України: основні новели, які слід пристосувати до умов воєнного стану». Вивчення та застосування положень нового ЦПК України показало, що в кодексі міститься близько 100 новел або змін норм порівняно з ЦПК 2004 року. Таке реформування дало змогу підвищити ефективність цивільного судочинства й привести його у відповідність до міжнародних стандартів справедливого правосуддя, наслідком чого стали суттєві зміни законодавчого регулювання класичних процедур цивільного судочинства, а також введення нових інститутів цивільного процесуального права. В основу змін покладена ідея фундаменталізації прав людини та забезпечення доступності правосуддя як міжнародного стандарту справедливого судочинства. «Російська Федерація не має імунітету». Постановою КЦС ВС від 14.04.2022 року у справі № 308/9708/19 зроблено висновок, що спір з РФ може розглядатись судами України, якщо цей спір стосується стягнення шкоди завданої агресією РФ життю чи здоров'ю громадянина України на її території і для цього не потрібна згода РФ. Громадяни України можуть звертатись до судів України з такими позовами, а потім примусово виконувати такі рішення за рахунок майна РФ, що знаходиться в Україні.

«Електронний суд». Електронний суд — це підсистема ЄСІТС, яка має забезпечувати обмін процесуальними документами між судом і учасниками справи. Для того, щоб дистанційно надіслати документи до суду фізична особа повинна обов’язково бути зареєстрована в електронному кабінеті. Чинне процесуальне законодавство не забороняє учаснику справи звернутися з процесуальними документами до суду шляхом направлення їх на офіційну електронну адресу суду з обов’язковим скріпленням їх власним електронним цифровим підписом учасника справи (постанова КЦС ВС від 03.05.2022 у справі № 205/5252/19 (провадження № 61-1125св22).

«Апеляційне провадження». Під час лекції було висвітлені наступні питання:

• Право апеляційного оскарження;

• Ухвали, які можуть бути оскаржені окремо від рішення суду;

• Строк на апеляційне оскарження;

• Порядок подання апеляційної скарги;

• Відкриття/відмова у відкритті апеляційного провадження;

• Відзив на апеляційну скаргу, приєднання до скарги, доповнення, зміна скарги;

• Порядок розгляду апеляційної скарги, що надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи;

• Повноваження суду апеляційної інстанції.

Наприкінці лекції лектором було наведено приклади: справ, які не підлягають розгляду в судах у порядку будь-якого виду судочинства, зловживання процесуальними правами, а також, як правильно подати докази у електронній формі. Більш детально з вебінаром Ви можете ознайомитись за посиланням:

https://www.youtube.com/watch?v=AsEaWR1hX_A&ab_channel=PRAVOKATOR.